Гарантійний фонд виконання зобов'язань за складськими документами на зерно: плюси і мінуси

Дата публикации

Специфіка аграрно - промислового сектора економіки обумовлює нерозривний зв'язок комерційної діяльності агротрейдерів з торговим кредитуванням. У цьому контексті, а також в силу дії спеціального Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» особливої??уваги заслуговує саме ринок зерна. Так, у сфері торговельного кредитування зернотрейдерів предметом застави найчастіше виступає зерно як товар в обороті, що є більш ліквідним в порівнянні з цілісними майновими комплексами (елеваторами, млинами і т. п.). Заставодавцем переважно виступає зернотрейдер, рідше - елеватор / зерновий склад. Разом з тим у випадку дефолту по такому кредиту в ході стягнення часто виявляється відсутність або недостатність зерна на складі, а також, за останніми тенденціями, те, що заставодавець та / або елеватор перебувають у стані ліквідації або банкрутства. А отже, інвестиційна привабливість даної галузі, грубо кажучи, прагне до нуля. Так, за останні 5 років іноземні фінансові установи (включаючи фонди прямого інвестування) значно скоротили торгове кредитування ринку зерна в Україні, а в деяких випадках - повністю відмовилися від таких програм.

Безумовно, за таких обставин створення Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно (далі - Гарантійний фонд), тобто своєрідного аналога Фонду гарантування вкладів фізосіб на ринку зерна, є доцільним механізмом для захисту прав заставодержателів і власників зерна. Серед іншого, Закон встановлює обов'язкову вимогу до зернового складу - такий склад повинен бути не тільки сертифікований, а й бути учасником Гарантійного фонду. Одночасно Законом встановлено пряму заборону на надання послуг із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно особами, які не є учасниками або тимчасовими учасниками Гарантійного фонду.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно» встановлює ряд обмежень щодо відшкодувань

У свою чергу, Гарантійний фонд зобов'язується відшкодувати до 90 % вартості зерна у випадку неспроможності зернового складу. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно» від 20.11.2012 року встановлює ряд обмежень і щодо відшкодувань. Йдеться про не підлягають покриттю Гарантійними фондом зобов'язаннях перед афілійованими особами, аудиторами, особами із зобов'язаннями на суму менше 100 грн., А також особами, які придбали складські документи на зерно після рішення про ліквідацію або порушення справи про банкрутство зернового складу.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що всі відшкодування здійснюються Гарантійними фондом виключно на підставі оригіналів складських документів.

Звичайно ж, такі положення набрав чинності Закону повертають ринку зерна інвестиційну привабливість. Однак така привабливість є лише зовнішньою.

Чому? Основною суттю застави зерна як товарів в обороті є те, що:

- Предмет застави характеризується родовими ознаками, а його індивідуалізація здійснюється шляхом визначення його місцезнаходження (наприклад, на елеваторі / зерновому складі);

- Товари припиняють бути предметом застави з моменту вручення одержувачу (кінцевому покупцеві зерна) або транспортній організації для відправлення отримувачу (залежно від умов поставки згідно ІНКОТЕРМС 2010),

- При відчуженні заставленого товару (частково або в повному обсязі) заставодавець зобов'язаний замінити його аналогічним товаром такої ж або більшої вартості, тобто при відчуженні зерна його кількість повинна бути заповнене.

Що це означає? Розглянемо стандартну схему кредитування торгівлі зерном:

1. Зернотрейдер залучає фінансування для придбання зерна у виробника під заставу цього ж зерна.

2. Кошти від відчуження зерна кінцевому покупцеві йдуть на погашення кредитних зобов'язань зернотрейдера.

3. У разі дефолту зернотрейдера за кредитним зобов'язанням кредитор має право звернути стягнення на зерно, що є предметом застави.

Оборот закладеного зерна спрощено виглядає приблизно так: вчора зерновому складу на зберігання було передано 125 МТ ріпаку та 150 МТ насіння соняшнику, належить заставодавцю ; сьогодні заставодавець відвантажив 100 МТ ріпаку та 50 МТ насіння соняшнику покупцям і передав на зберігання ще 125 МТ ріпаку.

Зерно, яке є предметом застави, зберігається на деякій елеваторі / зерновому складі. Отже, на таке зерно поширюється дія ч. 6 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», яка визначає, що предметом застави може бути зерно, прийняте на зберігання виключно по простому або подвійним складським свідоцтвом (складський документ) шляхом застави відповідного свідоцтва. До того ж термін видачі кредиту не повинен перевищувати строку зберігання зерна. Цей же Закон, а також Положення про обіг складських документів на зерно, затверджене наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003 року № 198, зобов'язують зерновий склад:

- Виписувати складський документ не пізніше наступного робочого дня окремо на кожен клас зерна, а на вимогу поклажодавця - окремо на кожну партію або її частину ;

- Здійснювати видачу зерна, що є предметом застави, в обмін на (1) оригінал простого складського свідоцтва, (2) одночасно надані оригінали розділених частин подвійного складського свідоцтва або (3) складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва та оригінал документа про погашення кредитних зобов'язань за заставною свідченням (частина Б) ;

- Погашати складські документи і видавати нові в обмін на виписані раніше в разі часткової видачі або прийняття нової партії зерна.

Знову спрощуючи ситуацію, припустимо, що зерно в зазначеному вище прикладі було прийнято на зберігання і передано в заставу не за подвійним, а за простим складським свідоцтвом. Це означає наступний обіг складських документів: зерновий склад зобов'язаний виписати просте складське свідоцтво на 125 МТ ріпаку та 150 МТ насіння соняшнику; заставодавець зобов'язаний здійснити передачу свідчень на користь кредитора шляхом індосаменту ; для відвантаження 100 МТ ріпаку та 50 МТ насіння соняшнику кредитор повинен передати зерновому складу індосовані свідоцтва, а зерновий склад - видати нові складські документи на решту 25 МТ ріпаку та 100 МТ насіння соняшнику, а також на 125 МТ ріпаку (нову партію), які також повинні бути передані шляхом індосаменту кредитору.

Таким чином, у випадку дефолту заставодавця за кредитним зобов'язанням і неспроможності зернового складу названі вище індосовані прості складські свідоцтва на 150 МТ ріпаку та 100 МТ насіння соняшнику будуть підставою для отримання кредитором відшкодування від Гарантійного фонду.

Сторони часто нехтують отриманням від зернового складу належних складських документів

Все здається досить просто. Разом з тим на практиці зерновий склад приймає на зберігання зерно різних поклажодавців, кожен з яких може передати зерно в заставу, а описаний вище оборот зерна на складі відбувається протягом дня кілька разів. Зважаючи на це сторони часто нехтують отриманням від зернового складу належних складських документів, а облік кількості зерна на складі від імені кредитора (особливо у випадках, коли кредитором виступає нерезидент) здійснюється деякою сюрвейерською компанією, яка не є зерновим складом і яка створює власні «сертифікати» на зерно. У цей момент і виникає основна проблема. Оскільки на момент дефолту зернотрейдера за кредитними зобов'язаннями виявляється не тільки неспроможність зернового складу, часто є афілійованою особою боржника - зернотрейдера, але й відсутність належних складських документів, що підтверджують існування якого-небудь зерна в принципі.

ВИСНОВОК:

Зважаючи на вищесказане для реального захисту прав та інтересів інвесторів на ринку зерна недостатньо лише створення Гарантійного фонду, так як він зобов'язаний відповідати по 90 % зобов'язань своїх учасників (тимчасових учасників). Необхідно приводити Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні», а також Положення про обіг складських документів на зерно у відповідність з міжнародною комерційною практикою і правилами міжнародного ділового обороту.

Юлія Яшенкова,

старший юрист

AstapovLawyers International Law Group