IT - пільги: чи велика цінність?

Дата публикации

З точки зору податкових преференцій, відношення до IT - індустрії в Україні зовсім особливе. Спеціальний податковий режим IT - сектору був наданий ще першою редакцією Податкового кодексу України (ПК): платники податку на прибуток могли відносити на витрати платежі на користь виключно тих приватних підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування (ЧПЕН), які надавали послуги в сфері інформатизації (п. 139.1.12 ст. 139 ПК в редакції від 2 грудня 2010). Фактично ця норма дозволила учасникам IT-ринку зберегти існуючу модель бізнесу з активним використанням ПриПЄПів. Всі (!) Інші галузі з 1 квітня 2011 були змушені призупинити або переформатувати співробітництво з ПриПЄПами. Стаття 154 НК в початкової редакції також передбачала пільги щодо звільнення від податку на прибуток для низки суб'єктів. Серед винятків значилися суб'єкти, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, але і це правило мало виняток: пільга все ж поширювалася на суб'єктів, що надають послуги у сфері інформатизації. Правила звільнення від ПДВ експорту послуг з інформатизації (визначення місця поставки таких послуг) були практично бездоганно виписані у п. 186.3 (в) ст. 186 НК.

Активне лобі безпрецедентних податкових пільг для IT - індустрії триває і відбувається досить публічно. Нижче пропонуємо до уваги короткий аналіз про існуючі податкові пільги для IT - індустрії та оцінку їх значимості для цього сектора.

Податок на прибуток

Ми не знайдемо спеціальних правил, присвячених регулювання особливостей оподаткування учасників IT - індустрії, в розділі III ПК - для цього необхідно звернутися до п. 15 підрозділу 10 розділу XX НК «Перехідні положення», а також абзаців 3 та 4 п. 10 підрозділу 4 розділу XX НК. Суть пільги полягає в зниженні ставки податку на прибуток до 5% від видів діяльності, прямо зазначених у пп. 1.5 п. 15 підрозділу 10 розділу XX НК (вказаний перелік видів діяльності досить обширний і, треба думати, може бути еталонним стосовно до різноманітності видів діяльності в IT - сфері). Для застосування пільги необхідно вести окремий облік доходів і витрат, пов'язаних з отриманням прибутку від таких видів діяльності (пп. 1.3 п. 15 підрозділу 10 розділу XX ПК). Прибуток від інших видів діяльності як і раніше буде обкладатися за стандартною ставкою (19 % в 2013) і IT - витрати не можуть враховуватися при розрахунку «звичайної» прибули, щоб не допустити її зменшення.

Автоматично зазначена пільга не застосовується. Для того щоб претендувати на застосування 5 % ставки податку, необхідно пройти спеціальну процедуру реєстрації, для чого, у свою чергу, потрібно відповідати низці критеріїв, встановлених пп. 1.4 п. 15 підрозділу 10 розділу XX НК, а саме:

1. протягом 4 послідовних кварталів питома вага доходів від IT - діяльності, зазначеної в НК, становить не менше 70 % доходів від усіх видів діяльності ;

2. первісна вартість основних засобів та / або матеріальних активів перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати (у розрахунку на 1 січня податкового року);

3. відсутність податкового боргу;

4. відсутність постанови суду про визнання банкрутом.

Ухвалення рішення може спричинити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Пільга може застосовуватися з першого числа місяця календарного кварталу, наступного за місяцем, в якому платник податків був включений до спеціального реєстру і зареєстрований суб'єктом індустрії програмної продукції. При цьому варто відзначити, що формально право на застосування пільги виникло з 1 січня 2013 (за умови подання заяви в довільній формі в 2012), однак, відповідний Порядок, включаючи форму заяви, був затверджений наказом Мінфіну тільки 14.01.2013 і набрав чинності 15.02.2013.

Варто відзначити, що Порядок містить посилання на КВЕД 2005 та 2010 (ПК не містить таких посилань), а це потенційно на практиці може призвести до складнощів кваліфікації доходів, отриманих за минулі періоди, і, як наслідок, коректного визначення питомої ваги доходів, щоб претендувати на пільгу. Не можна виключити, що податкові органи будуть звіряти заявлені види діяльності з видами діяльності, зазначеними у довідці органів статистики, - на їх думку, відсутність згадки виду діяльності у довідці якимось чином має позбавити платника податків права здійснювати такий вид діяльності...

Не виключено, що податкові органи будуть звіряти заявлені види діяльності з видами діяльності, зазначеними у довідці органів статистики

Варто звернути увагу і ще на одну особливість застосування податкових пільг в Україні. Всім відомо, що в 2013 році застосовується особливий (авансовий) порядок сплати податку на прибуток деякими платниками податків. Враховуючи, що сума податку розраховується виходячи з суми, сплаченої у 2012 (тобто за ставкою 21%), навіть у випадку якщо такий суб'єкт підпадає під дію пільги, ефективно вона буде застосовуватися не раніше 2014.

ПДВ

З огляду на те, що зміни приймалися в пакеті, пільга з ПДВ все ж ніяк не пов'язана з пільгою з податку на прибуток (крім сфери застосування). Згідно з п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дана пільга звільняє від оподаткування ПДВ постачання програмної продукції, а саме:

1. результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та / або навчальної комп'ютерної програми (результат комп'ютерного програмування у вигляді їх компонентів) ;

2. результат комп'ютерного програмування у вигляді інтернет - сайтів та / або онлайн - сервісів ;

3. криптографічні засоби захисту інформації.

Дана пільга застосовується безвідносно до застосування пільги з податку на прибуток та / або фактом реєстрації суб'єкта індустрії програмної продукції. Цей же взвод був підтверджений листом ДПС України від 06.12.2012 р. № 6709/0/61-12/15-1415.

Примітно, що Державна митна служба так само висловилася з приводу даної пільги і в своєму листі від 06.02.2013 р. № 12/2-12.2/490 звертає увагу, що на операції з ввезення програмної продукції у митному режимі імпорту зазначена пільга не поширюється.

Очікування та реальність

Незважаючи на задекларовані безпрецедентні пільги, можна помітити, що на практиці право на їх отримання або застосування пов'язане зі значними труднощами і ризиками. Але головне, що учасники IT - індустрії часто експортно - орієнтовані, пільга з ПДВ і так ефективно застосовується до них в силу визначення місця поставки послуг, а податок на прибуток не є першочерговим статтею витрат. Саме тому IT - шники не поспішають радіти таким змінам. Найбільше значення для них має оподаткування оплати праці. До цих пір найбільш часто реалізованої моделлю є співпраця з ПриПЄПами, але всім відомо, що така модель несе в собі значні ризики, а регулярні акції ДПС за «захист прав працівників» лише додаткове тому доказ.

Таким чином, держава продовжує тримати IT - сектор на гачку. Це призводить до ненадходження до бюджету значних відрахувань, відкладені ризики не дозволяють ринку прискорити темпи розвитку і є причиною складнощів в конкурентній боротьбі навіть з найближчими зарубіжними сусідами ! У чому ж сенс такої політики держави? IT - лобі відрізняється тим, що економічні розрахунки доступні і явно свідчать про позитивний ефект для країни і галузі. Сам тільки факт зміни практики тотальної «оптимізації» і початок сплати посильних податків повинен заслуговувати особливої??уваги і підтримки! На жаль, це не відбувається. Можна тільки здогадуватися про справжні причини, але очевидно, що управління на основі чітких правил на сучасному етапі не вітається урядом. Явно і те, що інтереси держави, до величезного жалю, часто можуть залишатися заручником інших, приватних інтересів. У сформованій ситуації залишається тільки вітати ентузіазм і наполегливість представників IT - сектора. Meliora spero1.

____________

1 Сподіваюся на краще (лат.).

Іван Юрченко,

радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»