ВАСУ про застосування процедури адмінарешту майна платників податків

Застосування податковими органами процедури адміністративного арешту майна платників податків почалося практично відразу після набуття чинності ПК і по сьогоднішній день не втратило своєї актуальності. Адміністративний арешт майна та коштів на рахунках являє собою винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків. До слова, процедура застосування адміністративного арешту врегульована як самим НК, так і мінфінівським Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків № 1398. Незважаючи на це, у судовій практиці досить часто виникають питання, пов'язані із застосуванням адміністративного арешту, у зв'язку з чим ВАСУ видав інформаційний лист № 642/12/13-13, у якому і надав роз'яснення щодо практики накладення адмінарешту.

Як ми вже відзначали, адмінарешт, відповідно до пункту 94.1 статті 94 НК, є винятковим способом забезпечення виконання обов'язків платника податків та стосується не лише арешту коштів, а й арешту іншого майна. Отже, нормою статті 94 НК врегульована процедура і підстави застосування арешту в незалежності від предмета такого арешту. Незважаючи на те що арешт коштів платника податків та іншого його майна відносяться до загального поняття «адмінарешту», законодавство розмежовує порядок накладення арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів.

Так, арешт на майно платника податків накладається за рішенням керівника податкового органу, обгрунтованість якого протягом 96 годин перевіряється судом. У свою чергу, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється на підставі рішення суду, прийнятого за результатами розгляду позову податкового органу.

Що стосується підстав застосування та арешту майна, та арешту коштів на рахунках платника податків, то вони є універсальними, тобто за загальним правилом застосовуються на однакових підставах, але розрізняються процедурою застосування (за рішенням керівника податкового органу, або за рішенням суду). Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податків накладається на підставах, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК.

Разом з тим хотілося б відзначити, що перелік підстав для застосування адмінарешту, позначених у статті 94 НК, не є повним, оскільки є додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків. Зокрема, податковий орган має право звернеться до суду з позовом про накладення арешту на кошти або інші цінності, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно або його балансова вартість менша суми податкового боргу, або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК). Зазначена недостатність коштів повинна бути встановлена ??станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту направлення податкової вимоги.

ВАСУ звернув увагу, що відсутність підстав, передбачених статтею 20 НК, серед підстав для застосування адмінарешту, передбачених статтею 94 НК, не перешкоджає застосуванню арешту грошових коштів на рахунках платника податків. При цьому, застосування арешту коштів на рахунках платника податку не може застосовуватися до майна, відмінному від коштів на рахунках, і можливо лише в день прийняття рішення про накладення арешту на майно.

Також ВАСУ було зазначено, що арешт коштів на рахунках платника податку у податковому законодавстві позначається і як арешт коштів, і як зупинення видаткових операцій, що є тотожними поняттями. Накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною умовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

ВИСНОВОК:

У листі № 642/12/13-13 ВАСУ зазначив, що хоча арешт коштів платника податків та іншого його майна відноситься до загального поняття «адмінарешту», законодавство розмежовує порядок накладення арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів. Так, на питання накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банках, поширюються норми статті 20 НК, в той час як норми статті 94 НК охоплюють загальні підстави арешту як майна, так і коштів на рахунку платника податків. Крім того, ВАСУ звернув увагу, що повноваження податкових органів за зверненням до суду з вимогами як про накладення арешту на грошові кошти, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках увазі право на звернення з вимогою про накладення адмінарешту на кошти платника податків, що знаходяться на його рахунках у банку.

• Вперёд >