ВГСУ про нюанси стягнення штрафу за поставку неякісної продукції

Хто з нас не стикався з проблемою придбання неякісного товару ? Напевно багато споживачі ставали заручниками ситуації, коли придбаний товар виявляється бракованим, а з його поверненням виникають складнощі. Природно, процедура повернення або заміни товару законодавчо врегульована, але це не завжди захищає споживача від порушень з боку виробника або продавця товару. На жаль, та ж ситуація складається і у підприємців, які укладаючи договір купівлі - продажу з контрагентом, не застраховані від поставки неякісного товару, з поверненням якого більш ніж часто виникають проблеми.

Як приклад виникнення таких складнощів можемо розглянути ситуацію, викладену в постанові ВГСУ № 5016/1584/2012 (20/44) від 20.03.2013. Суперечка у справі почався після звернення держпідприємства з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю щодо стягнення штрафних санкцій за поставку продукції неналежної якості та зобов'язання вивезти забракований товар. Згідно з постановою суспільство, як постачальник, відповідно до умов договору поставки продукції зобов'язалося поставити держпідприємству, як замовнику, товар, зазначений у специфікації. Згідно з умовами зазначеного договору (як і практично кожного договору поставки) були визначені параметри товару неналежної якості та постачальник зобов'язався поставити замовнику товар, якість якого відповідає техдокументації, держстандартам, іншим нормативним актам, кресленням і додатково узгодженим сторонами характеристикам якості.

На виконання договору замовникові був поставлений товар, який при вхідному контролі був забракований, оскільки виявився без документів, що підтверджують якість. Постачальник замінив продукцію аналогічної, яка після візуального огляду пройшла вхідний контроль і була спрямована на виробництво. Але в процесі виробництва було виявлено приховані дефекти, у зв'язку з чим комісією у складі представників і постачальника, і замовника була проведена перевірка якості продукції. Комісією було зроблено висновок, що продукція не підлягає використанню, і було прийнято рішення повернути продукцію постачальнику і стягнути з нього штраф у розмірі 20 % від вартості товару, про що останнього була спрямована претензія. У відповіді на претензію постачальник зазначив, що підстав для заміни продукції та сплати штрафних санкцій немає, адже за результатами вхідного контролю був поставлений товар належної якості, що також підтверджується паспортом виробника. Відмова постачальника вивести дефектний товар і став причиною для звернення замовника до суду.

Суд першої інстанції в позові відмовив, порахувавши, що для задоволення вимоги про стягнення штрафу в розмірі 20 % від вартості поставленої продукції відсутні підстави, оскільки замовником не було доведено факту поставки товару неналежної якості. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, зобов'язавши постачальника вивезти дефектну продукцію і виплатити замовнику штраф.

ВГСУ погодився з рішенням апеляції, виходячи з наступного.

Стаття 712 ЦК зобов'язує постачальника передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності. При цьому відповідно до статті 673 ЦК якість товару має відповідати договору. У разі відсутності в договорі умов про якість товару постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для цілей, для яких товар такого роду звичайно використовується. За всі недоліки товару відповідає постачальник, якщо покупець доведе, що вони виникли до передачі товару.

Стаття 268 ХК також визначає, що якість товарів, що поставляються повинно відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості. Крім того, згідно статті 269 ГК постачальник або виробник зобов'язані за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведуть, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу.

Якщо ж продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за недоліки товару, якщо він не доведе, що вони виникли після його передачі покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб або непереборної сили. Як випливає з постанови, постачальником був підтверджений факт поставки неякісного матеріалу і, як наслідок, визнано те, що продукція виготовлена ??неякісно.

 

При цьому постачальник зробив заміну неякісної продукції, що, на думку ВГСУ, свідчить про фактичне визнання за собою порушення господарського зобов'язання - поставки товару неналежної якості. Отже, неправомірну поведінку постачальника є доведеним і підтвердженим самим виробником.

Враховуючи, що постачання продукції не відповідає заявленим у договорі вимогам і має прихований дефект, що свідчить про неналежну якість поставленого товару, задоволення позову про стягнення штрафу та зобов'язання постачальника вивезти за свій рахунок з території покупця продукцію є правомірним.

ВИСНОВОК:

Згідно з положеннями ст. 673 ЦК якість товару має відповідати договору. У разі відсутності в договорі умов про якість товару постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для цілей, для яких товар такого роду звичайно використовується. За всі недоліки товару відповідає постачальник, якщо покупець доведе, що вони виникли до передачі товару. При цьому, на думку ВГСУ, заміна неякісної продукції постачальником свідчить про фактичне визнання останнім порушення господарського зобов'язання - поставки товару неналежної якості.