- Воно спожило цю послугу. А відповідно до Закону « Про захист прав споживачів» споживачем є « фізична особа, яка прідбаває, замовляє, вікорістовує або намерен прідбаті чг Замовити продукцію для особіст потреб, безпосередно НЕ пов'язаних з підпріємніцькою діяльністю або виконання обов'язків найманами працівника »;

- Аналогічно, якщо споживач замовив банкет, в результаті якого отруївся не тільки він, але і його гості, то постраждалим споживачем буде не тільки він, але і його гості;

- У листі ВСУ від 01.02.2013 р. зазначено, що у разі якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб фізичної особи, то такі правовідносини регулюються Законом « Про захист прав споживачів» у частині, що не врегульованою спеціальним законом. Більше того, « цею Висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є ФІЗИЧНІ особини, а отношения спрямовані на захист особіст Майновий інтересів страхувальника або Іншої особини, что Визначи у договорі, Шляхом удовольствие майнової спожи страхувальника, яка вінікає або может вінікнуті после Настанов ПЄВНЄВ подій ».

Думка «ПП»: Як справедливо зазначено у Позиції 2, споживачем є не тільки те фізична особа, яка придбаває або замовляє продукцію для особистих потреб, а й те фізична особа, яка використовує таку продукцію для цих цілей. При цьому невірним є твердження, викладене у Позиції 1, відносного того, що послуги необхідно відокремлювати від решти продукції. Згідно п. 19 ст. 1 Закону « Про захист прав споживачів» під поняттям « продукція» розуміється в тому числі будь-яка послуга. А значить, фізична особа, яка користується певною послугою для задоволення особистих потреб, навіть за умови, що воно її не замовляли, є споживачем.

При укладанні договору страхування на користь третьої особи застрахована особа якраз і є користувачем страхової послуги. Більше того, згідно з ч. 2 ст. 636 ЦК третя особа, на чию користь укладений договір, може вимагати від боржника виконання свого обов'язку, а згідно з листом ВСУ від 19.07.2011 р. договір страхування на користь третьої особи наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків страхувальника.

Враховуючи це, а також те, що за визнанням Пленуму ВСУ (див. постанову від 12.04.96 р. № 5) законодавство про захист прав споживачів поширюється на договори страхування, робимо висновок, що застрахована фізична особа може вважатися споживачем за договором страхування за умови, що такий договір спрямований на задоволення його особистих потреб. Підтвердженням вірності такої позиції служить також згадане в Позиції 2 думка ВСУ, викладене в листі від 01.02.2013 р.

Правда, вищевказане думку буде складно застосувати відносно договорів страхування цивільно -правової відповідальності власників транспортних засобів (договорів ОСАЦВ). Адже як вказав все той же ВСУ у листі від 19.07.2011 р., Закон « Про захист прав споживачів » не може поширюватися на правовідносини, що випливають з норм Закону « Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон про ОСАГО). Таку думку ВСУ обгрунтовує тим, що Закон про ОСАГО спрямований на захист життя, здоров'я та майна третіх осіб, в той час як Закон « Про захист прав споживачів » регулює відносини, що виникають з договорів, спрямованих на задоволення виключно особистих потреб.

Крім того, варто враховувати неоднозначність позиції ВСУ щодо договорів майнового страхування. У листі від 19.07.2011 р. він прийшов до висновку, що положення Закону « Про захист прав споживачів» не застосовуються до відносин майнового страхування. А в листі від 01.02.2013 р. навпаки зробив висновок, що норми зазначеного Закону стосуються в тому числі договорів майнового страхування, в яких страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, визначеного в договорі.

На нашу ж думку, положення Закону « Про захист прав споживачів» повинні застосовуватися до всіх видів договорів страхування, оскільки у всіх випадках страховик за замовленням страхувальника надає послугу застрахованій особі. Різниця полягає лише в змісті цієї послуги: вона може складатися у виплаті відшкодування застрахованій особі, а може - у виплаті відшкодування третій особі в інтересах застрахованої особи. І тому якщо застрахованою особою є фізична особа, яка використовує страховку не для професійної чи підприємницької діяльності, а для задоволення особистих потреб, то воно є споживачем страхової послуги. І, відповідно, може користуватися нормами законодавства про захист прав споживачів, разом з тим бути звільненим від сплати судового збору при подачі позовів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням страховиком своїх обов'язків за договором страхування.

ВИСНОВОК:

Застрахована фізична особа, яка використовує страховку для задоволення особистих потреб, є споживачем у розумінні Закону « Про захист прав споживачів » і може користуватися всіма його перевагами, в тому числі щодо звільнення від сплати судового збору. Але з використанням цих норм щодо деяких видів договорів страхування (зокрема, КАСКО та ОСАЦВ) можуть виникнути проблеми, пов'язані з неоднозначним підходом ЗСУ до поширення норм Закону « Про захист прав споживачів» на правовідносини, що виникають з таких договорів.

• < Назад
• Вперёд >