Чи можна звільнити працівника за прогул під час його перебування у відрядженні?

Дата публикации

На минулому тижні форум ЛІГАБізнесІнформ зазнав істотних як функціональних, так і дизайнерських змін, і тому, звичайно, активним було обговорення можливостей і структури нового форуму. Серед юридичних ж питань, що викликали жвавий інтерес учасників форуму, нашу увагу привернуло питання про можливість звільнення працівника за прогул під час його перебування у відрядженні.

Ситуація, яка послужила приводом для обговорення, була змальована так. Працівник був відправлений у відрядження на 3 дні. Перший день він витратив на дорогу і ночівлю в готелі, а в другий день він мав з'явитися на виробничу нараду в головному офісі компанії контрагента, але там його не було. Як припустив топикстартер, він просто прогуляв цілий день і на наступний день виїхав додому. На роботу він з'явився без документів, що підтверджують його перебування у відрядженні (посвідчення про відрядження йому ніхто не підписав), лікарняний лист не надав, але пред'явив документи, що підтверджують його прибуття в пункт призначення, а неявку на зустріч він пояснив поганим самопочуттям. У результаті постало питання про можливість оформлення такого проступку працівника як прогулу і, відповідно, його звільнення за прогул. Думки з цього приводу розділилися.

Позиція 1. Працівник може бути звільнений за прогул під час відрядження, оскільки:

- Час перебування працівника у відрядженні прирівнюється до звичайної роботи;

- Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Позиція 2. На такого працівника варто накласти лише дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки:

- Звільнити за перший прогул не можна. Йому можна лише оголосити догану за те, що не повідомив керівництво про неможливість виконати покладені обов'язки;

- Звільнити за прогул можна тільки у випадку, якщо причини відсутності неповажні;

- У роботодавця можуть виникнути проблеми у випадку, якщо працівник підтвердить у суді « поважність » своєї відсутності. Виходячи із судової практики, лікарняний лист не обов'язковий (тим більше за 1 день). Працівник може призвести до суду двох свідків, які скажуть, що він цілий день викликав швидку допомогу через отруєння, але так і не дочекався її;

- Звільняти працівника можна тільки у випадку, якщо працівник вдруге протягом року після накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани здійснить ще один дисциплінарний проступок.

Думка «ПП»: Звільнити працівника, який перебував у відрядженні, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП не можна. Ця норма передбачає можливість звільнення у разі відсутності на роботі без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня. При цьому під відсутністю на роботі, як випливає з науково -практичного коментарю до ст. 40 КЗпП, розуміється відсутність працівника на підприємстві. Цієї ж думки дотримується ВСУ (див. ухвалу від 15.12.2010 р. № 6- 20213св09) і ВССУ (див. ухвалу від 27.04.2011 р. № 6- 7490св11).

Відрядження апріорі передбачає відсутність працівника на підприємстві, але є відсутністю з поважної причини і тому не може вважатися прогулом. Підтвердженням тому служать як ч. 3 ст. 121 КЗпП, згідно з якою за відрядженим співробітником протягом усього часу відрядження зберігається місце роботи, так і практика застосування трудового законодавства (див. ухвалу ВСУ від 02.12.2009 р. № 6- 11029св09). Також на це вказує Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, визначальна відрядження як поїздку працівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Виходячи з цього, звільнити відрядженого співробітника, який не з'явився на призначену для нього зустріч, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП не представляється можливим. Місце цієї зустрічі не є місцем роботи співробітника, а тому неявка на нього навіть без поважних причин не є прогулом.

У той же час, як справедливо зазначає Мінсоцполітики в листі від 14.12.2011 р. № 350/06/186-11, відрядження належить до трудових обов'язків працівника. І тому як відмова від відрядження, так і невиконання або неналежне виконання працівником обов'язків у ході цього відрядження є порушенням трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни згідно ст. 147 КЗпП може бути застосована одна з двох санкцій: догана або звільнення (спеціальне законодавство передбачає також інші дисциплінарні санкції). Але, як випливає з п. 22 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів», санкція у вигляді звільнення може бути застосована тільки за ті правопорушення, які передбачені пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП. Оскільки невиконання завдання на відрядження, у тому числі шляхом неявки на призначену зустріч (засідання) за межами підприємства, як було доведено вище, не є прогулом, то, відповідно, підстав для застосування до працівника санкції у вигляді звільнення за таке порушення немає.

Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП підставою для звільнення може служити тільки систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим законодавством або правилами трудового розпорядку. І то за умови, що на працівника раніше накладалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Отже, у разі разового невиконання працівником покладених на нього в ході відрядження обов'язків роботодавець не може його за це звільнити. Звільнення на цій підставі буде законним лише в тому випадку, якщо до працівника вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни і до моменту вчинення зазначеного проступку не були зняті. У той же час за разове невиконання трудових обов'язків роботодавець може застосувати до працівника інші види дисциплінарних санкцій (зокрема, догана).

ВИСНОВОК:

Працівник, який не виконав завдання з відрядження, в тому числі не прибув без поважних причин на зустріч, заради якої його відправляли у відрядження, не може бути звільнений на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП (прогул). Але такий працівник може бути притягнутий до іншого виду дисциплінарних стягнень (зокрема, йому може бути оголошено догану).