Позовні вимоги зменшені. Яким чином буде повертатися переплачений судовий збір?

Дата публикации

Учасник форуму ЛІГАБізнесІнформ представляє інтереси позивача в одному з господарських спорів, який розглядається судом в даний момент. Після відкриття провадження у справі відповідач відшкодував частину боргу, а позивач, відповідно, подав заяву про зменшення позовних вимог. П. 1 ч. 1 ст. 7 Закону « Про судовий збір » передбачає, що в таких випадках сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду. У зв'язку з цим автор теми цікавиться, яким чином в даному випадку буде відбуватися повернення:

1) позивачу в результаті його клопотання;

2) або відповідачу у результаті стягнення з нього суми задоволених позовних вимог у первісному розмірі, а потім - за його клопотанням про повернення суми судового збору, стягнутої з нього за рішенням суду понад належної.

Виходячи з цього, учасниками обговорення були висловлені наступні думки.

Позиція 1. При подачі заяви про зменшення позовних вимог відповідний розмір судового збору позивачу відшкодовані не буде. Спочатку не треба було подавати заяву про зменшення позовних вимог.

Позиція 2. Якщо судове рішення буде грамотним, то в ньому буде вказана сума з урахуванням зменшених позовних вимог. Тобто в цій частині позов буде задоволений частково. Але якщо цей момент буде пропущений, то це повною мірою ляже на плечі відповідача.

Позиція 3. У даному випадку застосуванню підлягає п. 2 ч. 1 ст. 88 ГПК (окреме визначення про повернення судового збору з державного бюджету).

Думка «ПП»: п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону « Про судовий збір» конкретно не визначає особа, яка може ініціювати повернення судового збору в даному випадку. Однак, виходячи з комплексного аналізу положень законодавства, можна зробити наступні висновки.

Ч. 7 ст. 84 ГПК передбачає, що в резолютивній частині рішення суду повинно вказуватися про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Таким чином, суд у своєму рішенні у даній справі повинен буде вирішити питання про повернення сплаченого позивачем судового збору понад необхідної суми. При цьому законодавство передбачає варіант вирішення цього питання, якщо суд з якихось причин не приділив увагу поверненню надміру сплаченого судового збору у своєму рішенні.

Так, ст. 88 ГПК визначає, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення (ухвалу). Однією з підстав для такого рішення може бути необхідність вирішення питання про повернення судового збору з бюджету. Отже, зацікавлена ??особа в поверненні належної йому сумі судового збору уповноважене клопотати про винесення судом окремої ухвали з даного приводу. Причому, заявляти таке клопотання може як позивач, так і відповідач. Правовою підставою для цього будуть виступати положення п. 2 ч. 1 ст. 88 ГПК і ч. 3 ст. 7 Закону « Про судовий збір ».

Виходячи з цього, можна окреслити передбачений господарсько - процесуальним законодавством порядок повернення судового збору. Якщо в ході розгляду спору позовні вимоги були зменшені, суд повинен у своєму рішенні за результатами розгляду спору вирішити питання про розподіл судових витрат. У тому числі і про повернення сум сплаченого судового збору понад необхідне. Якщо суд у своєму рішенні не порушив це питання, будь-яке з зацікавлених осіб (як позивач, так і відповідач) уповноважене клопотати перед судом про винесення додаткового визначення, де має бути вирішено питання про повернення судового збору. Основою такого клопотання мають стати:

по-перше - обгрунтування права на відшкодування сплаченого судового збору понад норму,

по-друге - відповідні норми законодавства, що передбачають таку можливість (зазначені вище положення ГПК та Закону « Про судовий збір »).

Разом з тим, незважаючи на те що у ч. 3 ст. 7 Закону « Про судовий збір » зазначено, що повернення оплаченого судового збору має здійснюватися в порядку, визначеному законодавством, в даний момент такий порядок відсутній. Адже Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, не поширюється на повернення з бюджету коштів за рішенням суду (ч. 2 п. 2 Порядку). Це підтверджує і Вищий господарський суд у п. 6 свого листа № 01-06/704/2012 від 23.05.2012 р. Тому, виходячи з рекомендацій ВГСУ з цього приводу, повернення коштів поки що повинен відбуватися на підставі оригіналу відповідного визначення суду в загальному порядку.

ВИСНОВОК:

Положення законодавства припускають, що питання повернення позивачу сплаченого судового збору має бути приділена увага в судовому рішенні за результатами розгляду справи. Якщо з якихось причин рішення суду не містить такого положення, то зацікавлена ??особа (як позивач, так і відповідач) уповноважене клопотати про винесення судом додаткового рішення (ухвали) на цей рахунок.