Чи може акт звірки бути основним доказом заборгованості?

Подробности

Опубликовано 05.10.2013 10:13

Просмотров: 1733

Обговорення в одній з тем форуму ЛІГАБізнесІнформ стосується підготовки матеріалів господарського спору до його судовому розгляду. Питання, підняті в ході дискусії, стосувалися допустимості доказів, моменту початку закінчення терміну позовної давності, порядку обчислення штрафних санкцій. Одним зі спірних питань стало використання акту звірки як основного доказу заборгованості контрагента. Це питання стало одним з ключових для позову, оскільки оригінал договору та розрахункові документи з часткової оплати вже знищені за строками давності зберігання документів (з моменту укладення договору і первинних розрахунків минуло більше п'яти років). Тому позивач має лише актом звірки, даними журналу обліку бухгалтерських операцій (де відображена інформація про перерахування відповідача в оплату заборгованості за договором) і накладними про отримання товару відповідачем. Також важливим є те, що між позивачем та відповідачем був укладений лише один договір, за яким і виникла заборгованість. У зв'язку з цим для автора теми важливе розуміння того, чи достатньо готівкових у нього документів для підтвердження заборгованості відповідача та для обгрунтування судом свого рішення про задоволення цього позову.

Позиція 1. Навряд чи суд вважатиме акт звірки належним доказом. Тим більше, якщо він підписаний тільки лише головними бухгалтерами сторін спору. Ці обставини в сукупності із закінченням позовної давності роблять такий спір малоперспективним для позивача.

Позиція 2. Якщо на акті звірки є друку двох сторін, то у автора теми є досить непогані шанси. Підписання акту звірки з великою ймовірністю судом буде розцінено як дія сторони з приводу визнання боргу. До того ж, якщо між сторонами спору було укладено лише один договір.

Думка «ПП»: відповідно до ст. 1 Закону « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні » первинним є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно, до первинних документів слід віднести господарський договір і похідні документи, що підтверджують його виконання (акти прийому -передачі товару, розрахункову документацію і т. д.). Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996- XIV до первинних документів належать документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому вони повинні містити певний перелік даних, які включають в себе, серед іншого, зміст та обсяг господарської операції.

У свою чергу, про акти звірок взаєморозрахунків йдеться у п. 11.11 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно -матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Відповідно до цієї правової нормі інвентаризація розрахунків повинна бути присвячена погодженням обсягів заборгованостей між кредиторами і дебіторами. Основою для такої інвентаризації повинні служити кредиторські виписки про заборгованість, які або підтверджені дебіторами, або оскаржені ними.

Таким чином, акт звірки взаєморозрахунків не можна вважати документом, що підтверджує наявність зобов'язання за господарським договором, оскільки він не відповідає вимогам до первинних документів.

Однак це не означає, що акт звірки не може бути використаний в обгрунтування позовних вимог в даному випадку. Це пояснюється наступним.

Згідно зі ст. 32 ГПК доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини.

Ч. 1 ст. 43 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Виходячи з обставин даної справи, обгрунтування позову актом звірки (складеним належно), даними з журналу обліку бухгалтерських операцій і накладними цілком припустимо на стадії початку виробництва, так як дані журналу обліку операцій можуть бути підтвердженням наявності взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем. Накладні є доказом виконання сторонами умов господарського договору. У свою чергу, акт звірки засвідчить підтвердження обома сторонами спору наявності заборгованості (неповних розрахунків за господарським договором). Відповідно, навіть за відсутності тексту договору з причини його знищення за термінами зберігання зобов'язання між сторонами спору можуть бути підтверджені супутньої документацією.

При цьому у позивача є право клопотання про витребування оригіналів договору та супутньої документації у відповідача на підставі ст. 38 ГПК в ході розгляду справи або до подачі позову в порядку його забезпечення (якщо, звичайно ж, цими документами володіє відповідач).

Про те, що судова практика неоднозначна в питанні допустимості актів звірки в якості підтвердження заборгованості, свідчать багато постанови ВГСУ. Такі акти в якості доказів здійснення господарських операцій та наявності заборгованості по них були відхилені у постановах від 06.12.2007 р. у справі № 2-11/5956-2006, від 27.11.2008 р. у справі № 5/602-22/358 і т. д. Протилежна позиція була висловлена ??в постановах ВГСУ від 20.07.2006 р. у справі № 8/ 337 і від 24.06.2009 р. у справі № 21 / 140. Наприклад, Держказначейство у своєму листі з цього приводу роз'яснило, що підписання акту звірки стану розрахунків вважається дією, що свідчить про визнання боргу. Відповідно, це слід розуміти так, що акт звірки може бути основою позовної заяви.

ВИСНОВОК:

Обгрунтовувати позов про стягнення заборгованості лише актом звірки недоцільно, так як він не є первинним документом, що свідчить про наявність господарського зобов'язання між сторонами спору. Відповідно, суд може визнати такий доказ неприпустимим.

Однак за наявності вагомих підстав та інших доказів, прямо або побічно обгрунтовують позовні вимоги, акт звірки може послужити основним доказом заборгованості за господарським договором.

• < Назад
• Вперёд >