Моральна шкода - реальність відшкодування

Порушення прав, свобод і законних інтересів фізичної або юридичної особи, крім матеріального (майнового) шкоди, що завдається внаслідок заподіяння шкоди або невиконання умов договору, може завдавати і фізичні або моральні страждання, пережиті такою фізичною особою при порушенні його особистих немайнових чи інших нематеріальних благ, звані моральною шкодою.

У Європі та США практика відшкодування моральної шкоди відома багатомільйонними сумами, а саме стягнення моральної шкоди є звичайною справою і не викликає ніяких складнощів. Як же йде справа з відшкодуванням моральної шкоди в Україні? Справедливості заради слід сказати, що сьогодні українська судова практика знає приклади стягнення моральної шкоди у розмірі кількох мільйонів гривень, але це швидше виняток з правила. У більшості ж випадків у позовних вимогах про стягнення моральної шкоди суди або відмовляють взагалі, або задовольняють такі вимоги в мінімальних розмірах. Що ж говорить українське законодавство з цього приводу і в чому секрет стягнення великих розмірів моральної шкоди в українському судочинстві ?

В Основному Законі нашої держави, Конституції України, у ст. ст. 32, 56, 62 передбачено право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав, свобод і законних інтересів. Закріплення на рівні Конституції права на відшкодування моральної шкоди є гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Проте на практиці суди не завжди задовольняють позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в заявленому позивачем розмірі. У рамках даної статті спробуємо розглянути питання реальності відшкодування моральної шкоди та аспекти, на які необхідно звертати увагу, стягуючи моральну шкоду.

Судова практика знає приклади стягнення моральної шкоди у розмірі кількох мільйонів гривень, але це швидше виняток з правила

Відповідно до чинного законодавства України моральна шкода, зокрема, може виявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з погіршенням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також здійсненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди слід вказувати, в чому полягає цей моральну шкоду, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов'язкові до з'ясування такі підстави відповідальності за заподіяння моральної шкоди: наявність такої шкоди, протиправність діяння особи, яка заподіяла таку шкоду, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням особи, яка заподіяла шкоду, і провини останнього в його заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних і фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суди дуже часто істотно зменшують позовні вимоги, що стосуються моральної шкоди, обгрунтовуючи це тим, що позивач не зміг мотивувати заявлений розмір позовних вимог

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), які отримав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою або за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Слід сказати, що, враховуючи нематеріальність моральних страждань, відсутність чітких критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи, на практиці суди дуже часто істотно зменшують позовні вимоги, що стосуються моральної шкоди, обгрунтовуючи це тим, що позивач не зміг мотивувати заявлений розмір позовних вимог. Для кращого підтвердження розміру моральної шкоди доцільним є обгрунтування розміру позовних вимог про відшкодування моральної шкоди шляхом надання висновку спеціаліста - психолога або судово - психологічної експертизи, в рамках яких буде визначено, чому заявляється саме такий розмір моральної шкоди, чим він обгрунтовується і т. п. У рамках такого дослідження або експертизи визначаються індивідуально - психологічні особливості, риси характеру, провідні властивості особистості, мотівообразующіх фактори психічного життя і поведінки, емоційні реакції і стани, закономірності перебігу психічних процесів, рівень їх розвитку та індивідуальні їх властивості для постраждалої особи. Всі ці аспекти дозволяють більш - менш точно визначити розмір возмещаемого моральної шкоди.

Моральна шкода відшкодовується винною особою добровільно або за рішенням суду. При цьому не має значення, чи був заподіяна і відшкодований потерпілому майнову шкоду, також не повинен враховуватися і його розмір. Хоча на практиці нерідкими є випадки прив'язки судом розміру возмещаемого моральної шкоди до розміру майнової шкоди. Зазвичай суди практикують задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі до 10 % від суми майнової шкоди. Проте такі рішення не завжди є обгрунтованими і можуть бути оскаржені.

Істотним недоліком є ??відсутність чіткої методики визначення розміру моральної шкоди. В історії українського законодавства була спроба закріпити на рівні Міністерства юстиції обов'язковість методики Ерделевского, що виходить із того, що співвідношення максимальних санкцій норм законодавства найбільш об'єктивно відображає суспільну значимість охоронюваних благ, і доцільно використовувати ці співвідношення для визначення розміру відшкодування моральної шкоди, але поки й ця спроба не увінчалася успіхом. Правда, методика Ерделевского була розкритикована багатьма експертами і не є найкращою на сьогоднішній день. Але потреба у прийнятті певної методики для єдності підходу до визначення розмірів моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, все ж досить гостра.

ВИСНОВОК:

Таким чином, відшкодування моральної шкоди згідно з положеннями чинного законодавства України цілком реально, незважаючи на те, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням і, відповідно, будь-який її розмір може мати виключно умовний вираз. Для обгрунтування можливості і необхідності відшкодування моральної шкоди позивачеві необхідно довести його наявність, діяння особи, яка заподіяла таку шкоду, і причинний зв'язок між моральною шкодою і досконалим діянням, а також вину особи, яка заподіяла шкоду. Для визначення розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, необхідно обгрунтовувати характер і обсяг страждань позивача, а також характер і обсяг немайнових втрат. Хорошим інструментом при обгрунтуванні розміру моральної шкоди є висновок фахівця - психолога або висновок судово - психологічної експертизи. Не бійтеся, заявляйте великі суми моральної шкоди, якщо вважаєте їх обгрунтованими, заручається хорошою юридичною підтримкою і здобувати перемоги.

Віктор Мороз,

генеральний директор, керуючий партнер

ЮК «Правова гільдія «ВікторіАл»

• < Назад
• Вперёд >