Україна – аграрна країна: як вплинуть аграрні розписки на ситуацію в цілому

Україна – аграрна країна. Зважаючи на нинішнє недосконале правове регулювання аграрної галузі у порівнянні зі світовим досвідом, часто цей вислів звучить в іронічному значенні. ЗУ «Про аграрні розписки» від 06.11.2012 за № 5479-VI (далі – Закон), який набуває чинності 19.03.2013, за задумом авторів, має на меті стимулювати фінансове забезпечення та розвиток агропромислового сектору України. Спробуємо проаналізувати, наскільки Закон буде ефективним та чи відповідає він вказаній меті.

Так, суть аграрної розписки зводиться до наступного: будь-яка фізична або юридична особа (кредитор) може надати фінансові чи матеріальні ресурси особі, яка провадить діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва (боржник) для здійснення такої діяльності. Такі ресурси можуть отримати особи, які мають право власності чи право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Цю операцію сторони оформляють у вигляді власне самої аграрної розписки, яка підлягає нотаріальному посвідченню та вчиняється за пред'явленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Кредитор на підтвердження надання ним коштів та виникнення у нього права вимоги отримує від боржника аграрну розписку, яку зберігає до повного виконання зобов'язання. При цьому, як випливає із Закону, вчинення такої фінансово-товарної операції відбувається без додаткового проходження дозвільних процедур, як то, наприклад, отримання ліцензій чи певних дозволів від контролюючих установ.

За отримання та користування такими коштами боржник зобов'язаний поставити кредитору продукцію визначеної якості та кількості, в певне місце та у чітко визначений строк (товарна аграрна розписка) або сплатити певну погоджену сторонами суму, яка визначається з урахуванням цін, і таку продукцію визначеної якості та кількості (фінансова аграрна розписка). Забезпеченням виконання зазначеного зобов'язання може виступати виключно майбутній врожай.

Безумовно, позитивним аспектом введення інституту агарних розписок є оперативність і простота процедури отримання коштів, мінімальний пакет документів, а також те, що можна отримати кошти на короткий період, і це не потребує додаткових, затягнутих у часі погоджень, як це відбувається в банківських установах. До того ж, на відміну від банківського кредитування, отримувач коштів за весь період дії аграрної розписки здійснює свою діяльність без будь-якого щомісячного фінансового тягаря, оскільки відсутні обов'язкові щомісячні відсоткові та комісійні платежі.

Закон надає необґрунтовано широкі повноваження кредитору щодо контролю за виробництвом продукції

Однак більшість експертів сходяться в думці, що Закон надає необґрунтовано широкі повноваження кредитору щодо контролю за виробництвом продукції, можливістю його втручання в цей процес, з доступом до земельних ділянок та приміщень. Окрім того, у разі втрати предмета застави (загибелі врожаю) або ж у разі недостатності отриманого врожаю боржник зобов'язаний замінити предмет застави іншим аналогічним або рівноцінним майном та/або задовольнити вимоги кредитора за рахунок будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися в майбутньому аж до повного виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

У свою чергу, для кредиторів ситуація видається непростою в частині отримання боргу за аграрною розпискою. Так, кредитор за аграрною розпискою, яка видана раніше, має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави відносно прав кредиторів за аграрними розписками, які були видані тим самим боржником щодо тієї самої сільськогосподарської продукції пізніше. Але якщо боржник задовольнив вимогу якогось кредитора за аграрною розпискою з порушенням черговості (за розпискою, що видана пізніше), то в такому разі первинний кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна кредитора за пізніше виданою боржником аграрною розпискою щодо тієї самої продукції. Після чого в такого кредитора, який отримав виконання за борговою розпискою поза чергою, виникає право регресної вимоги до боржника за аграрною розпискою. Таким чином, для попередження ситуації, коли первинний кредитор набуває права вимоги до інших кредиторів за аграрною розпискою за зобов'язаннями боржника, інші кредитори мають вживати всіх заходів щодо перевірки кількості виданих боржником розписок, дотримання черговості задоволення вимог. Наразі із Закону випливає, що вигідно бути первинним кредитором за аграрною розпискою, адже до тих пір, доки не буде остаточно виконано його первинну вимогу, інші кредитори ризикують стати відносно нього боржниками та втратити своє майно.

У разі невиконання боржником своїх зобов'язань кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису за спеціальною скороченою процедурою, описаною в Законі. Виконавчий напис підлягає негайному виконанню і на його підставі державний виконавець протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки. Поки що ця процедура носить декларативний характер, адже законодавство, що регулює нотаріальну діяльність та виконавче провадження, ще не приведено у відповідність до Закону. Як на практиці буде реалізовуватися ця процедура, передбачити складно з огляду на повільність та загальний низький рівень виконання рішень в Україні.